шерстина

шерсти́на

-и, ж., розм.

1》 Окрема волосина шерсті (у 1, 2 знач.).

2》 рідко. Шерстяна тканина чи виріб з неї.

Значення в інших словниках

1. шерстина — ШЕРСТИ́НА, и, ж., розм. 1. Окрема волосина шерсті (у 1, 2 знач.). 2. рідко. Шерстяна тканина чи виріб з неї. – Я так і знав, що тебе тягне до міста, до того бруду, до тої духоти, до шматок, латок, шерстини, кожушини! Тьфу, Ґаво, стидайся! (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
2. шерстина — шерсти́на іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
3. шерстина — ні шерсти́ни. Немає ніякої худоби. Нічим борщу посолити. На оборі ні шерстини (Укр.. лір. пісні). ні шерсти́нки. — А що він з тієї чесності має? Десять пальців на руках і ні однієї шерстинки в хазяйстві (М. Стельмах).  Фразеологічний словник української мови
4. шерстина — ШЕРСТИ́НА, и, ж., розм. 1. Окрема волосина шерсті (у 1-2 знач.). ◊ Ні шерсти́ни — ніякої худоби (у 1 знач.), жодної худобини. — За чумаком добре жити, За чумаком Є що їсти, є що й пити.. Нічим борщу посолити. На оборі ні шерстини (Укр.. лір.  Словник української мови в 11 томах