шерстина
ШЕРСТИ́НА, и, ж., розм.
1. Окрема волосина шерсті (у 1, 2 знач.).
2. рідко. Шерстяна тканина чи виріб з неї.
– Я так і знав, що тебе тягне до міста, до того бруду, до тої духоти, до шматок, латок, шерстини, кожушини! Тьфу, Ґаво, стидайся! (І. Франко).
◇ (1) Ні шерсти́ни – немає ніякої худоби.
Нічим борщу посолити. На оборі ні шерстини (Укр.. лір. пісні);
Ні шерсти́нки.
– А що він з тієї чесності має? Десять пальців на руках і ні однієї шерстинки в хазяйстві (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)