шестерик
шестери́к
-а, ч.
1》 заст. Запряг із шести коней.
|| у знач. присл. шестериком. Шістьма кіньми.
2》 Давньоруська міра (ваги, об'єму, ліку і т. ін.), що містить або нараховує шість якихось одиниць, а також предмет, який складається з шести частин.
Великий тлумачний словник сучасної української мови