шик
I -у, ч., розм.
1》 Особлива вишуканість у манері триматися, одягатися і т. ін.
|| у знач. присудк. сл. Задовольняє в найвищій мірі, є чудовим.
2》 Багатство, розкіш, пишнота, розраховані на вражаючий ефект.
II -у, ч., військ., заст.
Стрій, шеренга.
Великий тлумачний словник сучасної української мови