шкаралупа
шкаралу́па
-и, ж.
1》 Тверде, цупке природне покриття (яйця, плоду тощо).
2》 Тверде панцирне покриття в деяких тварин (раків, крабів, черепах і т. ін.).
3》 Твердий покрив на поверхні якого-небудь предмета, матеріалу і т. ін.
4》 перен. Те, що обмежує, затримує щось, заважає чому-небудь (подальшому розвитку, руху і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови