школа

шко́ла

-и, ж.

1》 Навчальний заклад, який здійснює загальну освіту і виховання молодого покоління.

|| Система загальної освіти, сукупність навчальних закладів.

|| Приміщення, в якому міститься такий заклад.

|| збірн., розм. Колектив учнів навчально-виховного закладу; учні та вчителі такого закладу.

Базова школа — загальноосвітній навчальний заклад при педагогічних навчальних закладах і науково-дослідних установах для проведення педагогічної практики студентів і експериментальних досліджень з питань навчання й виховання учнів.

Вечірня школа — загальноосвітній заклад (перев. для молоді), в якому навчання провадиться ввечері без відриву від виробництва.

Школа-семінар — заняття, що періодично організуються науковою установою, підприємством і т. ін. для обміну думками, вивчення якого-небудь науково-виробничого питання і т. ін.

Нормальна школа — середній або вищий навчальний заклад в Австрії, Франції, Бельгії тощо.

Школа-інтернат — середній навчальний заклад, де діти живуть, виховуються й навчаються.

Школа подовженого дня — загальноосвітній середній навчальний заклад, в якому учні перебувають під наглядом учителів протягом усього дня.

2》 Спеціальний навчальний заклад, училище, курси і т. ін., де здобуваються професійні знання, кваліфікація.

|| Військовий навчальний заклад, признач. для підготовки офіцерського й молодшого командного складу армії. Музична школа.

3》 Набування знань, досвіду, навичок, а також сам набутий досвід, практичні знання.

|| Те, що дає практичні знання, досвід.

|| Форма поширення досвіду й підвищення загального культурного рівня кого-небудь. Школа життя.

4》 Система практичних прийомів вивчення, засвоєння чого-небудь, оволодіння чимсь. Школа гри на фортепіано. Школа співу.

|| спец. Мистецтво дресирування коня, пов'язане з манежним об'їжджанням, виконанням різних вправ і т. ін. Школа верхової їзди.

5》 Напрям у науці, мистецтві, літературі, суспільно-політичній думці.

|| чия, кого, з означ. Група учнів, послідовників, однодумців кого-небудь.

6》 сад. Те саме, що шкілка 3).

7》 спец. Про комплекс вправ, виконання яких на спортивних змаганнях є обов'язковим.

Значення в інших словниках

1. школа — Шко́ла: — (євр.) синагога [X] — тут: синагога [1] (єврейська)— синагога; [V]  Словник з творів Івана Франка
2. школа — (освітня) навчальний заклад; (реміснича) сов. училище; (кадрів) п. кузня; (філософська) система, вчений; (в науці) напрям; (у мистецтві) манера, стиль; (чия) ЗБ. послідовники, визнавці <н. школа Пастера>; (садова) шкілка, розсадник; ФР.  Словник синонімів Караванського
3. школа — [школа] -лие, д. і м. -л'і, р. мн. шк'іл  Орфоепічний словник української мови
4. школа — (від гр. scole — дозвілля) — 1. Ш. загальноосвітня — навчально — виховний заклад для навчання, освіти та виховання дітей, молоді та дорослих. 2. Система освіти, сукупність закладів для навчання. 3.  Словник-довідник музичних термінів
5. школа — рос. школа 1. Навчально-виховний загальноосвітній заклад. 2. Приміщення, де розташований навчально-виховний заклад. 3. Система освіти, сукупність навчальних закладів.  Eкономічна енциклопедія
6. школа — ШКО́ЛА, и, ж. 1. Навчальний заклад, який здійснює загальну освіту і виховання молодого покоління. Дурний школяр Денис, запрігши шкапу в санки, Із школи поспішав до батька ночувать (Є.  Словник української мови у 20 томах
7. школа — шко́ла іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
8. школа — В нашій школі дітки й стіни голі. Бідна школа і бідні учні.  Приповідки або українсько-народня філософія
9. школа — И, ж. Університет або технікум (вище, ніж середня освіта). Ти коли до школи їдеш?  Словник сучасного українського сленгу
10. школа — (-и) ж.; студ. Будь-який вищий навчальний заклад. БСРЖ, 693; ПСУМС, 80.  Словник жарґонної лексики української мови
11. школа — шко́ла (лат. schola, від грец. σχολή – вчена бесіда, навчальне заняття) 1. Навчально-виховний загальноосвітній заклад; приміщення, де він розташований. 2. Система освіти, сукупність закладів для навчання.  Словник іншомовних слів Мельничука
12. школа — Освітньо-виховна навчальна установа; шкільний будинок; система освітньо-виховних установ, яка дає визначену освіту.  Універсальний словник-енциклопедія
13. школа — пройти́ / прохо́дити шко́лу (життя́). Набути досвіду, змужніти, загартуватися в чомусь. Десятки українських літераторів добру школу життя проходили на будівництві Дніпрогесу, де кожен працював не місяць, не два, влітку і взимку (З газети).  Фразеологічний словник української мови
14. школа — ДО́СВІД (сукупність знань, умінь, здобутих у житті, на практиці), НА́ВИЧКА, НА́ВИКИ (НА́ВИК рідше), ПРА́КТИКА, ШКО́ЛА часто зі сл. життя, життєва; МУ́ДРІСТЬ (МУ́ДРОЩІ) (глибокі знання, розуміння життя, здатність до узагальнення).  Словник синонімів української мови
15. школа — Шко́ла, -ли; шко́ли, шкіл  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
16. школа — ШКО́ЛА, и, ж. І. Навчальний заклад, який здійснює загальну освіту і виховання молодого покоління. Дурний школяр Денис, запрігши шкапу в санки, Із школи поспішав до батька ночувать (Греб.  Словник української мови в 11 томах
17. школа — Шко́ла, -ли ж. 1) Школа, училище. Синочки зросли — у школу пішли. Чуб. III. 404. Виріс хлопчик уже такий, що став у школу ходить. Грин. І. 149. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: школа́. Школьники.  Словник української мови Грінченка