шкутильгати
шкутильга́ти
-аю, -аєш, недок.
1》 на що і без додатка. Припадати на укорочену або хвору ногу під час ходьби.
2》 Іти, припадаючи на укорочену або хвору ногу; шкандибати.
3》 перен., розм. Мати недоліки, бути в незадовільному стані.
|| за чим. Не встигати, відставати (в розвитку, рості і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови