Значення в інших словниках
-
шмаркачка —
ШМАРКА́ЧКА, и, ж., зневажл. Жін. до шмарка́ч. Літом і качка прачка, а зимою і дівка шмаркачка (прислів'я); [Тетяна Іванівна:] А ти думав, що дочка моя така шмаркачка, як ти, на квартирі сидітиме, кашку їстиме на печі, коли дощ зриває роботу? Моя дочка – комсомолка! (І. Микитенко).
Словник української мови у 20 томах
-
шмаркачка —
шмарка́чка іменник жіночого роду, істота зневажл.
Орфографічний словник української мови
-
шмаркачка —
шмарка́чка → смаркачка
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
шмаркачка —
Шмарка́чка, -чки, -чці; -ка́чки, -чок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
шмаркачка —
ШМАРКА́ЧКА, и, ж., зневажл. Жін. до шмарка́ч. Літом і качка прачка, а зимою і дівка шмаркачка (Укр.. присл.., 1963, 253); [Тетяна Іванівна:] А ти думав, що дочка моя така шмаркачка, як ти, на квартирі сидітиме, кашку їстиме на печі...
Словник української мови в 11 томах
-
шмаркачка —
Шмаркачка, -ки ж. 1) Сопливая. Літом і качка прачка; зімою і дівка шмаркачка. Ном. № 552. 2) Плохая, скоро нагорающая сальная свѣчка. Тараща.
Словник української мови Грінченка