шмаркачка

Шмаркачка, -ки

ж.

1) Сопливая. Літом і качка прачка; зімою і дівка шмаркачка. Ном. № 552.

2) Плохая, скоро нагорающая сальная свѣчка. Тараща.

Значення в інших словниках

1. шмаркачка — ШМАРКА́ЧКА, и, ж., зневажл. Жін. до шмарка́ч. Літом і качка прачка, а зимою і дівка шмаркачка (прислів'я); [Тетяна Іванівна:] А ти думав, що дочка моя така шмаркачка, як ти, на квартирі сидітиме, кашку їстиме на печі, коли дощ зриває роботу? Моя дочка – комсомолка! (І. Микитенко).  Словник української мови у 20 томах
2. шмаркачка — шмарка́чка іменник жіночого роду, істота зневажл.  Орфографічний словник української мови
3. шмаркачка — шмарка́чка → смаркачка  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. шмаркачка — -и, зневажл. Жін. до шмаркач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шмаркачка — Шмарка́чка, -чки, -чці; -ка́чки, -чок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. шмаркачка — ШМАРКА́ЧКА, и, ж., зневажл. Жін. до шмарка́ч. Літом і качка прачка, а зимою і дівка шмаркачка (Укр.. присл.., 1963, 253); [Тетяна Іванівна:] А ти думав, що дочка моя така шмаркачка, як ти, на квартирі сидітиме, кашку їстиме на печі...  Словник української мови в 11 томах