шмаркач —
ШМАРКА́Ч, а́, ч., зневажл. 1. Шмарката дитина. 2. Молода, недосвідчена, невміла людина, яку не поважають. Він носив білі погони й шашку, як офіцер ..
Словник української мови у 20 томах
шмаркач —
шмарка́ч іменник чоловічого роду, істота зневажл.
Орфографічний словник української мови
шмаркач —
шма́рка́ч → смаркач
Лексикон львівський: поважно і на жарт
шмаркач —
-а, ч., зневажл. 1》 Шмарката дитина. 2》 Молода, недосвідчена, невміла людина, яку не поважають. || Уживається як лайливе слово.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шмаркач —
ШМАРКА́Ч (зневажл., лайл. — шмарката дитина; молода, недосвідчена людина), СМАРКА́Ч, СОПЛЯ́К, СОПЛІ́Й, СОПЛЯ́, ВІСКРЯ́К діал. — Ви цього кавалера знаєте? — питаю.. — Якого кавалера? На біса він нам здався, такий шмаркач! (П.
Словник синонімів української мови
шмаркач —
ШМАРКА́Ч, а, ч., зневажл. 1. Шмарката дитина. 2. Молода, недосвідчена, невміла людина, яку не поважають. Він носив білі погони й шашку, як офіцер..
Словник української мови в 11 томах