шокувати

шокува́ти

-ую, -уєш, недок., перех.

Ставити когось у незручне становище, викликати почуття зніяковіння, збентеження недотриманням загальноприйнятих норм поведінки.

Значення в інших словниках

1. шокувати — Викликати шок, ПРИГОЛОМШУВАТИ; п-к -УЮЧИЙ, що шокує, здатний приголомшити, разючий, приголомшливий, неймовірний, нечуваний, кошмарний, скандальний, <�украй> безпардонний <�непристойний>, майже шоковий, о. як грім з ясного неба.  Словник синонімів Караванського
2. шокувати — [шокуватие] шоукуйу, шоукуйеиш  Орфоепічний словник української мови
3. шокувати — Уражати, уразити, повражати  Словник чужослів Павло Штепа
4. шокувати — ШОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого. Ставити когось у незручне становище, викликати почуття зніяковіння, збентеження недотриманням загальноприйнятих норм поведінки. Іван говорив нерівно, .. висновки робив безапеляційні, шокуючи слухачів (П.  Словник української мови у 20 томах
5. шокувати — шокува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
6. шокувати — БЕНТЕ́ЖИТИ (викликати стан замішання, зніяковілості, ставити в незручне становище), ЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, КОНФУ́ЗИТИ розм.; ШОКУВА́ТИ (викликати неприємне почуття недотриманням загальноприйнятих норм поведінки). — Док.: збенте́жити, сконфу́зити, шокува́ти.  Словник синонімів української мови
7. шокувати — Шокува́ти, -ку́ю, -ку́єш кого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. шокувати — ШОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Ставити когось у незручне становище, викликати почуття зніяковіння, збентеження недотриманням загальноприйнятих норм поведінки. Іван говорив нерівно, ..висновки робив безапеляційні, шокуючи слухачів (Кол., Терен..  Словник української мови в 11 томах