шокувати
ШОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Ставити когось у незручне становище, викликати почуття зніяковіння, збентеження недотриманням загальноприйнятих норм поведінки.
Іван говорив нерівно, ..висновки робив безапеляційні, шокуючи слухачів (Кол., Терен.., 1959, 99);
Олену шокує самовпевнений, безапеляційний тон Оксани (Вільде, III, 1968, 302);
— Кажуть, вам у нього не сподобалося? — Розкіш шокувала її,— поспішила відповісти за подругу Фанні (М. Ол., Туди, де бій, 1971, 161).
Словник української мови (СУМ-11)