шолудивець шолуди́вець -вця, шолудяй, -я, ч., розм. Шолудива людина. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках шолудивець — див. гидкий Словник синонімів Вусика шолудивець — Шолуди́вець, -вця; -ди́вці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.) шолудивець — Шолуди́вець, -вця м. Паршивець. Ой чиї ж то женці, да все шолудивці. Чуб. III. 229. Словник української мови Грінченка