шолудивець

шолуди́вець

-вця, шолудяй, -я, ч., розм.

Шолудива людина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шолудивець — див. гидкий Словник синонімів Вусика
  2. шолудивець — Шолуди́вець, -вця; -ди́вці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. шолудивець — Шолуди́вець, -вця м. Паршивець. Ой чиї ж то женці, да все шолудивці. Чуб. III. 229. Словник української мови Грінченка