шолудивець

Шолуди́вець, -вця

м. Паршивець. Ой чиї ж то женці, да все шолудивці. Чуб. III. 229.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шолудивець — див. гидкий Словник синонімів Вусика
  2. шолудивець — -вця, шолудяй, -я, ч., розм. Шолудива людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шолудивець — Шолуди́вець, -вця; -ди́вці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)