шолудивець
Шолуди́вець, -вця
м. Паршивець. Ой чиї ж то женці, да все шолудивці. Чуб. III. 229.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шолудивець — див. гидкий Словник синонімів Вусика
- шолудивець — -вця, шолудяй, -я, ч., розм. Шолудива людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шолудивець — Шолуди́вець, -вця; -ди́вці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)