шпакуватий

шпакува́тий

-а, -е.

1》 З сивиною, сивуватий (про людину).

2》 Темно-сірий (про коня).

3》 Строкатий.

Значення в інших словниках

1. шпакуватий — Шпакува́тий: — з сивиною [VII] — сивуватий [24,VI]  Словник з творів Івана Франка
2. шпакуватий — див. сивий; сірий  Словник синонімів Вусика
3. шпакуватий — ШПАКУВА́ТИЙ, а, е. 1. З сивиною, сивуватий (про людину). Його сусід-кларнетист, шпакуватий вже циган,граючи, куняв (М. Коцюбинський); Грубі сльози покотилися долі Василевим лицем і звисли на шпакуватих стрижених вусах (І.  Словник української мови у 20 томах
4. шпакуватий — шпакува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
5. шпакуватий — СИ́ВИЙ (про людину — з сивим волоссям), СИВОВОЛО́СИЙ, СИВОГОЛО́ВИЙ, СРІБНОВОЛО́СИЙ, СРІБНОГОЛО́ВИЙ, СИВОГЛА́ВИЙ поет., СИВОЧО́ЛИЙ поет.  Словник синонімів української мови
6. шпакуватий — Шпакува́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. шпакуватий — ШПАКУВА́ТИЙ, а, е. 1. З сивиною, сивуватий (про людину). Його сусід-кларнетист, шпакуватий вже циган,граючи, куняв (Коцюб., І, 1955, 231); Грубі сльози покотилися долі Василевим лицем і звисли на шпакуватих стрижених вусах (Фр.  Словник української мови в 11 томах
8. шпакуватий — Шпакуватий, -а, -е 1) О человѣкѣ: съ просѣдью. Голова шпакувата, та думка клята. Ком. Пр. № 388. 2) О конѣ: темносѣрый. Шпакуватий кінь. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка