шпарина

шпари́на

-и, ж.

Вузький довгастий отвір; щілина.

|| перен., розм. Місце, хід, якими можна непомітно пробратися кудись.

|| перен., розм. Затишне місце, що служить схованкою, притулком кому-небудь.

|| Довгаста тріщина, розколина, заглибина на поверхні чого-небудь.

|| Заглибина в чому-небудь; зморшка, складка.

Замкова шпарина — отвір у замку для ключа.

Значення в інших словниках

1. шпарина — див. отвір; шпарка; щілина  Словник синонімів Вусика
2. шпарина — ШПАРИ́НА, и, ж. Вузький довгастий отвір; щілина. Вікна були тільки в другому поверсі, і крізь шпарини сочилось електричне світло (Ю. Смолич); Крізь вузьку щілину у темній шторі пробивається сонячний промінь, як вода в шпарину човна (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. шпарина — шпари́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
4. шпарина — О́ТВІР (пусте, відкрите місце в чому-небудь суцільному), ДІРА́, ДІ́РКА, ЛЮК (звичайно із заслонкою); ЖЕРЛО́ (вузьке і глибоке); ПРО́ДУХ, ВІДТУ́ЛИНА розм., ПРОДУ́ХВИНА розм., ПРОДУ́ХОВИНА розм., ПРОДУ́ХА рідше; ПА́ЩА (темне, зяюче); ПРО́ЙМА буд.  Словник синонімів української мови
5. шпарина — ШПАРИ́НА, и, ж. Вузький довгастий отвір; щілина. Вікна були тільки в другому поверсі, і крізь шпарини сочилось електричне світло (Смолич, Театр..  Словник української мови в 11 томах
6. шпарина — Шпарина, -ни ж. Щель. см. шпара.  Словник української мови Грінченка