шпацір

шпа́цір

див. шпацир.

Значення в інших словниках

1. шпацір — ШПА́ЦІР, ШПА́ЦИР, у, ч., розм. Прогулянка. По-недільному зодягнене жіноцтво паювалося в гурти, виходила на шпацір молодь (Я. Качура); Повільно, наче на шпацір, йшли ми з Владеком по кам'яній сапі (І. Муратов).  Словник української мови у 20 томах
2. шпацір — Шпа́ци[і]р, -ци[і]ру, -рові (нім.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. шпацір — Шпацір, -ру м. Прогулка. Котл.  Словник української мови Грінченка