шпулька

шпу́лька

-и, ж.

Котушка в машинах, верстатах (швацьких, прядильних, ткацьких) для намотування ниток.

Значення в інших словниках

1. шпулька — [шпул'ка] -л'кие, д. і м. -л'ц'і, р. мн. -л'ок  Орфоепічний словник української мови
2. шпулька — Виток, шикирик  Словник чужослів Павло Штепа
3. шпулька — ШПУ́ЛЬКА, и, ж. Котушка в машинах, верстатах (швацьких, прядильних, ткацьких) для намотування ниток. Молодиця вже й шпульку зняла, дивилась – так і не допряла. Потім рвучко шпульку на лутку поставила (А. Головко); Христя снувала на мотовило найтоншу пряжу з шпульки (А. Іщук).  Словник української мови у 20 томах
4. шпулька — шпу́лька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
5. шпулька — КОТУ́ШКА (порожнистий стрижень перев. з кружечками на кінцях для намотування ниток, стрічки тощо), КОТО́К, ЦІ́ВКА, ШПУ́ЛЬКА, ШПУ́ЛЯ (в швацьких, прядильних, ткацьких верстатах).  Словник синонімів української мови
6. шпулька — Шпу́лька, -льки, -льці; шпу́льки, -льок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. шпулька — ШПУ́ЛЬКА, и, ж. Котушка в машинах, верстатах (швацьких, прядильних, ткацьких) для намотування ниток. Молодиця вже й шпульку зняла, дивилась — так і не допряла.  Словник української мови в 11 томах