Значення в інших словниках
-
шпулька —
[шпул'ка] -л'кие, д. і м. -л'ц'і, р. мн. -л'ок
Орфоепічний словник української мови
-
шпулька —
ШПУ́ЛЬКА, и, ж. Котушка в машинах, верстатах (швацьких, прядильних, ткацьких) для намотування ниток. Молодиця вже й шпульку зняла, дивилась – так і не допряла. Потім рвучко шпульку на лутку поставила (А. Головко); Христя снувала на мотовило найтоншу пряжу з шпульки (А. Іщук).
Словник української мови у 20 томах
-
шпулька —
шпу́лька іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
шпулька —
-и, ж. Котушка в машинах, верстатах (швацьких, прядильних, ткацьких) для намотування ниток.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
шпулька —
КОТУ́ШКА (порожнистий стрижень перев. з кружечками на кінцях для намотування ниток, стрічки тощо), КОТО́К, ЦІ́ВКА, ШПУ́ЛЬКА, ШПУ́ЛЯ (в швацьких, прядильних, ткацьких верстатах).
Словник синонімів української мови
-
шпулька —
Шпу́лька, -льки, -льці; шпу́льки, -льок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
шпулька —
ШПУ́ЛЬКА, и, ж. Котушка в машинах, верстатах (швацьких, прядильних, ткацьких) для намотування ниток. Молодиця вже й шпульку зняла, дивилась — так і не допряла.
Словник української мови в 11 томах