шпунтубель

шпунту́бель

-я, ч.

Столярний інструмент для вистругування шпунтів (див. шпунт I 1)).

Значення в інших словниках

1. шпунтубель — ШПУНТУ́БЕЛЬ, я, ч., спец. Столярний інструмент для вистругування шпунтів (див. шпунт¹ 1). Шпунтубель складається з двох колодок. До колодки вставляють залізко, і закріплюють його клином (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. шпунтубель — шпунту́бель іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. шпунтубель — ШПУНТУ́БЕЛЬ, я, ч. Столярний інструмент для вистругування шпунтів ( див. шпунт¹ 1). Шпунтубель складається з двох колодок. До колодки вставляється залізко, що закріплюється клином (Стол.-буд. справа, 1957, 93).  Словник української мови в 11 томах