шпунтубель

ШПУНТУ́БЕЛЬ, я, ч., спец.

Столярний інструмент для вистругування шпунтів (див. шпунт¹ 1).

Шпунтубель складається з двох колодок. До колодки вставляють залізко, і закріплюють його клином (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. шпунтубель — шпунту́бель іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. шпунтубель — -я, ч. Столярний інструмент для вистругування шпунтів (див. шпунт I 1)).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шпунтубель — ШПУНТУ́БЕЛЬ, я, ч. Столярний інструмент для вистругування шпунтів ( див. шпунт¹ 1). Шпунтубель складається з двох колодок. До колодки вставляється залізко, що закріплюється клином (Стол.-буд. справа, 1957, 93).  Словник української мови в 11 томах