штекер

ште́кер

-а, ч.

Двоконтактний стержень ("земля", сигнал), що служить однополюсною вилкою штепсельного з'єднання типу "тато-мама". Мікрофонний штекер.

Стереофонічний штекер — триконтактний штекер ("земля", лівий сигнал, правий сигнал).

Значення в інших словниках

1. штекер — [штекеир] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў  Орфоепічний словник української мови
2. штекер — ште́кер іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови