штибель

шти́бель

-бля, ч., зах.

Куля церковної бані, на якій закріплено хрест.

Значення в інших словниках

1. штибель — Шти́бель, -бля м. Часть церковнаго зданія: конечный пунктъ церковной кровли, шаръ, на которомъ укрѣпленъ крестъ. Шух. I. 117.  Словник української мови Грінченка