штибель

Шти́бель, -бля

м. Часть церковнаго зданія: конечный пунктъ церковной кровли, шаръ, на которомъ укрѣпленъ крестъ. Шух. I. 117.

Значення в інших словниках

1. штибель — -бля, ч., зах. Куля церковної бані, на якій закріплено хрест.  Великий тлумачний словник сучасної мови