штрафник

штрафни́к

-а, ч., розм.

1》 Військовослужбовець, направлений рішенням суду до спеціальної дисциплінарної частини.

2》 У спорті – гравець, тимчасово видалений з поля за порушення правил гри.

Значення в інших словниках

1. штрафник — ШТРАФНИ́К, а́, ч., розм. Військовослужбовець, направлений рішенням суду в спеціальну дисциплінарну частину. – Бери своїх хлопців і швидко вперед! На придачу маєш ще один штурмовий взвод. – Це оті штрафники? – спохмурнів Білогруд (Ю.  Словник української мови у 20 томах
2. штрафник — штрафни́к іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
3. штрафник — ШТРАФНИ́К, а́, ч., розм. Військовослужбовець, направлений рішенням суду в спеціальну дисциплінарну частину. — Бери своїх хлопців і швидко вперед! На придачу маєш ще один штурмовий взвод.— Це оті штрафники? — спохмурнів Білогруд (Ю. Бедзик, Полки..  Словник української мови в 11 томах