штрафник
штрафни́к
-а, ч., розм.
1》 Військовослужбовець, направлений рішенням суду до спеціальної дисциплінарної частини.
2》 У спорті – гравець, тимчасово видалений з поля за порушення правил гри.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- штрафник — ШТРАФНИ́К, а́, ч., розм. Військовослужбовець, направлений рішенням суду в спеціальну дисциплінарну частину. – Бери своїх хлопців і швидко вперед! На придачу маєш ще один штурмовий взвод. – Це оті штрафники? – спохмурнів Білогруд (Ю. Словник української мови у 20 томах
- штрафник — штрафни́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- штрафник — ШТРАФНИ́К, а́, ч., розм. Військовослужбовець, направлений рішенням суду в спеціальну дисциплінарну частину. — Бери своїх хлопців і швидко вперед! На придачу маєш ще один штурмовий взвод.— Це оті штрафники? — спохмурнів Білогруд (Ю. Бедзик, Полки.. Словник української мови в 11 томах