штрафник
штрафни́к
іменник чоловічого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- штрафник — ШТРАФНИ́К, а́, ч., розм. Військовослужбовець, направлений рішенням суду в спеціальну дисциплінарну частину. – Бери своїх хлопців і швидко вперед! На придачу маєш ще один штурмовий взвод. – Це оті штрафники? – спохмурнів Білогруд (Ю. Словник української мови у 20 томах
- штрафник — -а, ч., розм. 1》 Військовослужбовець, направлений рішенням суду до спеціальної дисциплінарної частини. 2》 У спорті – гравець, тимчасово видалений з поля за порушення правил гри. Великий тлумачний словник сучасної мови
- штрафник — ШТРАФНИ́К, а́, ч., розм. Військовослужбовець, направлений рішенням суду в спеціальну дисциплінарну частину. — Бери своїх хлопців і швидко вперед! На придачу маєш ще один штурмовий взвод.— Це оті штрафники? — спохмурнів Білогруд (Ю. Бедзик, Полки.. Словник української мови в 11 томах