штрафний
штрафни́й
-а, -е.
1》 Прикм. до штраф.
|| Який є штрафом.
|| у знач. ім. штрафна, -ної, ж., жарт. Чарка або келих горілки, вина, що їх мусить випити той, хто спізнився.
|| у знач. ім. штрафний, -ного, ч. Те саме, що Штрафний удар (кидок).
Штрафне очко — очко, яке відзначає недотримання якого-небудь правила, неточність виконання і т. ін. у спортивних змаганнях.
Штрафний майданчик — частина поля (футбольного, хокейного і т. ін.) біля воріт, за порушення правил гри на якій призначається одинадцятиметровий штрафний удар (пенальті) у футболі, дванадцятиметровий у хокеї з м'ячем тощо.
Штрафний удар (кидок) — удар або кидок, що призначається за порушення правил спортивної гри.
Штрафні санкції — примусові заходи зі стягнення платежів за порушення зобов'язань за договором.
2》 Направлений судовим рішенням у спеціальну дисциплінарну частину (про військовослужбовця).
|| у знач. ім. штрафний, -ного, ч. Військовослужбовець, направлений у таку частину; штрафник.
|| Який складається з таких військовослужбовців, признач. для них.
|| у знач. ім. штрафна, -ної, ж.: а) штрафна рота; б) про чарку вина, горілки, яку жартівливо пропонується випити гостю, що запізнився до столу.
Штрафний ізолятор — відділ виправної установи, де розташовані камери для порушників режиму; шізо.
Значення в інших словниках
- штрафний — [штрафний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- штрафний — ШТРАФНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до штраф; // Який є штрафом. – Вам треба випити, Андрію, – сказала Ольга, – ви дуже відстали від нас і цілком заслужили штрафну чарку, але я вас помилую і наллю звичайного келишка (В. Собко); // у знач. ім. штрафна́, но́ї... Словник української мови у 20 томах
- штрафний — штрафни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- штрафний — ШТРАФНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до штраф; // Який є штрафом. Правила витрачання штрафного капіталу, про які говориться в законі, були видані тільки в 1890 р: (Ленін, 2, 1969, 42); — Вам треба випити, Андрію,— сказала Ольга... Словник української мови в 11 томах