штрафний
ШТРАФНИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до штраф;
// Який є штрафом.
– Вам треба випити, Андрію, – сказала Ольга, – ви дуже відстали від нас і цілком заслужили штрафну чарку, але я вас помилую і наллю звичайного келишка (В. Собко);
// у знач. ім. штрафна́, но́ї, ж., жарт. Чарка або келих горілки, вина, які мусить випити той, хто спізнився.
Компанія зустріла його радо: – Ура! – Нарешті!.. – Штрафну йому! – Штрафну! (М. Ю. Тарновський);
// у знач. ім. штрафни́й, ного, ч. Те саме, що Штрафни́й уда́р (кидо́к).
Забити гол із штрафного.
2. Направлений судовим рішенням у спеціальну дисциплінарну частину (про військовослужбовця);
// у знач. ім. штрафни́й, но́го, ч. Військовослужбовець, направлений у таку частину; штрафник.;
// Який складається з таких військовослужбовців, признач. для них.
Штрафну роту, яка складалася з таких, як він, командування дивізії кидало у небезпечні місця (Ю. Яновський);
// у знач. ім. штрафна́, но́ї, ж. Штрафна рота.
– Але ж, товаришу генерал, – зам'явся Хома... – Повалимо вас, а ви потім розсердитесь. Ні, тут штрафною пахне... (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- штрафний — [штрафний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- штрафний — штрафни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- штрафний — -а, -е. 1》 Прикм. до штраф. || Який є штрафом. || у знач. ім. штрафна, -ної, ж., жарт. Чарка або келих горілки, вина, що їх мусить випити той, хто спізнився. || у знач. ім. штрафний, -ного, ч. Те саме, що Штрафний удар (кидок). Великий тлумачний словник сучасної мови
- штрафний — ШТРАФНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до штраф; // Який є штрафом. Правила витрачання штрафного капіталу, про які говориться в законі, були видані тільки в 1890 р: (Ленін, 2, 1969, 42); — Вам треба випити, Андрію,— сказала Ольга... Словник української мови в 11 томах