шумовий

шумови́й

-а, -е.

Стос. до шуму (див. шум I 1)); пов'язаний з творенням, відтворенням шуму.

Шумова хвороба — захворювання, розвиток якого зумовлений тривалою дією високих рівнів шуму.

Шумовий оркестр — оркестр, який складається перев. з ударних інструментів.

Значення в інших словниках

1. шумовий — див. шумливий  Словник синонімів Вусика
2. шумовий — ШУМОВИ́Й, а́, е́. Стос. до шуму (див. шум¹ 1); пов'язаний із творенням, відтворенням шуму. Буланчик б'є у вокзальний дзвін, свистить у сюрчок, як паровоз, і на шумовому приладі зображає шум поїзда, що відходить від станції (О. Левада); Деркач.  Словник української мови у 20 томах
3. шумовий — шумови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
4. шумовий — ШУМОВИ́Й, а́, е́. Стос. до шуму ( див. шум¹1); пов’язаний з творенням, відтворенням шуму. Буланчик б’є у вокзальний дзвін, свистить у сюрчок, як паровоз, і на шумовому приладі зображає шум поїзда, що відходить від станції (Лев., Драми..  Словник української мови в 11 томах