1. Великий тлумачний словник сучасної мови

шумовий

шумови́й

-а, -е.

Стос. до шуму (див. шум I 1)); пов'язаний з творенням, відтворенням шуму.

Шумова хвороба — захворювання, розвиток якого зумовлений тривалою дією високих рівнів шуму.

Шумовий оркестр — оркестр, який складається перев. з ударних інструментів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шумовий — див. шумливий Словник синонімів Вусика
  2. шумовий — ШУМОВИ́Й, а́, е́. Стос. до шуму (див. шум¹ 1); пов'язаний із творенням, відтворенням шуму. Буланчик б'є у вокзальний дзвін, свистить у сюрчок, як паровоз, і на шумовому приладі зображає шум поїзда, що відходить від станції (О. Левада); Деркач. Словник української мови у 20 томах
  3. шумовий — шумови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  4. шумовий — ШУМОВИ́Й, а́, е́. Стос. до шуму ( див. шум¹1); пов’язаний з творенням, відтворенням шуму. Буланчик б’є у вокзальний дзвін, свистить у сюрчок, як паровоз, і на шумовому приладі зображає шум поїзда, що відходить від станції (Лев., Драми.. Словник української мови в 11 томах