шумовий
ШУМОВИ́Й, а́, е́.
Стос. до шуму (див. шум¹ 1); пов'язаний із творенням, відтворенням шуму.
Буланчик б'є у вокзальний дзвін, свистить у сюрчок, як паровоз, і на шумовому приладі зображає шум поїзда, що відходить від станції (О. Левада);
Деркач. Цей шумовий інструмент існує на Україні з незапам'ятних часів і передається від покоління до покоління. Його частенько застосовують у сільських шумових оркестрах (з наук. літ.);
* Образно. Загриміла шумова музика трудового міста (А. Головко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шумовий — див. шумливий Словник синонімів Вусика
- шумовий — шумови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- шумовий — -а, -е. Стос. до шуму (див. шум I 1)); пов'язаний з творенням, відтворенням шуму. Шумова хвороба — захворювання, розвиток якого зумовлений тривалою дією високих рівнів шуму. Шумовий оркестр — оркестр, який складається перев. з ударних інструментів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шумовий — ШУМОВИ́Й, а́, е́. Стос. до шуму ( див. шум¹1); пов’язаний з творенням, відтворенням шуму. Буланчик б’є у вокзальний дзвін, свистить у сюрчок, як паровоз, і на шумовому приладі зображає шум поїзда, що відходить від станції (Лев., Драми.. Словник української мови в 11 томах