1. Словник української мови у 20 томах

шумовик

ШУМОВИ́К, а́, ч.

1. Особа, яка здійснює шумові ефекти (у театрі, на радіо, телебаченні і т. ін.).

2. Музикант, який грає на шумових інструментах в оркестрі.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шумовик — шумови́к іменник чоловічого роду, істота особа, яка здійснює шумові ефекти (у театрі, на радіо, телебаченні і т. ін.; музикант, який грає на шумових інструментах) Орфографічний словник української мови
  2. шумовик — -а, ч. 1》 Особа, яка здійснює шумові ефекти (у театрі, на радіо, телебаченні і т. ін.). 2》 Музикант, який грає на шумових інструментах в оркестрі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шумовик — ШУМОВИ́К, а́, ч. 1. Особа, яка здійснює шумові ефекти (у театрі, на радіо, телебаченні і т. ін.). 2. Музикант, який грає на шумових інструментах в оркестрі. Словник української мови в 11 томах