шунт

-а, ч.

Електричне або магнітне відгалуження (опір, індуктивність), яке вмикають паралельно до основного кола для відведення частини електричного струму чи магнітного потоку.

Судинний шунт — штучно створений обхідний шлях кровотоку при виключенні з кровотоку ділянки великої кровоносної судини.

Значення в інших словниках

1. шунт — ШУНТ, а́, ч. Електричне або магнітне відгалуження, яке вмикають паралельно до основного кола, або відгалуження вимірювального приладу (гальванометра, амперметра) для відведення частини електричного струму чи магнітного потоку.  Словник української мови у 20 томах
2. шунт — шунт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. шунт — (від англ. shunt – відгалуження) електричне або магнітне відгалуження, яке вмикають паралельно до основного кола, або відгалуження вимірювального приладу (напр., амперметра).  Словник іншомовних слів Мельничука
4. шунт — ШУНТ, а́, ч. Електричне або магнітне відгалуження, яке вмикають паралельно до основного кола, або відгалуження вимірювального приладу (гальванометра, амперметра) для відведення частини електричного струму чи магнітного потоку.  Словник української мови в 11 томах