Великий тлумачний словник сучасної мови

шурф

-у, ч., гірн.

Вертикальна, рідше похила гірнича виробка (перев. невеликої глибини), прокладена з поверхні землі для розвідування та добування корисних копалин, вентиляції шахт, проведення вибухових робіт і т. ін.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. шурф — Капальничка дослідна  Словник чужослів Павло Штепа
  2. шурф — ШУРФ, у, ч., гірн. Вертикальна, рідше похила гірнича виробка (перев. невеликої глибини), прокладена з поверхні землі для розвідування та добування корисних копалин, вентиляції шахт, проведення вибухових робіт і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
  3. шурф — шурф іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  4. шурф — (нім. Schurf) вертикальна або похила гірнича виробка (звичайно невеликої глибини й малого перерізу), прокладена з поверхні землі в гірських породах.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. шурф — ШУРФ, у, ч., гірн. Вертикальна, рідше похила гірнича виробка (перев. невеликої глибини), прокладена з поверхні землі для розвідування та добування корисних копалин, вентиляції шахт, проведення вибухових робіт і т. ін.  Словник української мови в 11 томах