щипак

щипа́к

-а, ч.

1》 діал. Болісний наріст у роті.

2》 ент., зах. Щипавка.

3》 ент., зах. Турун, жужелиця (див. жужелиця II).

Значення в інших словниках

1. щипак — Щипак, -ка м. 1) Болѣзненный наростъ (напр. сифилитическій) во рту. Лубен. у. 2) насѣк. уховертка, Forficula auricularia. Вх. Лем. 4 87. 3) насѣк. жужелица, Carabus. Вх. Лем. 487. ум. щипачок.  Словник української мови Грінченка