жужелиця
жу́желиця
I -і, ж.
1》 Залишки після згоряння твердого палива; відходи при виплавці металу.
2》 діал. Нагар.
3》 Продукт згоряння металу.
II -і, ж.
Хижий жучок, що живиться комахами, молюсками, черв'яками та рослинами.
Хлібна жужелиця — смоляно-чорний з металевим блиском жук, що пошкоджує посіви хлібних рослин.
Великий тлумачний словник сучасної української мови