жужелиця
I. ЖУ́ЖЕЛИЦЯ (залишки після згоряння твердого палива), ЖУ́ЖІЛЬ, ЗГАР. Було із кузень понад яр, На гостру жужелицю-згар, що розкотилась по землі, Спочити вийдуть ковалі (М. Шпак); До жужелю перепалене каміння і трави, гіркі й ароматні (З. Тулуб).
II. ЖУ́ЖЕЛИЦЯ (хижий жучок, що живиться комахами, молюсками тощо), ТУРУ́Н. Трудівниця-жужелиця буквально перемелює силу-силенну слимаків та різної гусені, що завдає врожаям непоправної шкоди (з журналу).
Словник синонімів української мови