Значення в інших словниках
-
жужелиця —
жу́желиця 1 іменник жіночого роду відходи плавки металу жу́желиця 2 іменник жіночого роду, істота комаха
Орфографічний словник української мови
-
жужелиця —
ЖУЖІЛЬ тех. шлак; (у печі) перегар; пор. ПОПІЛ.
Словник синонімів Караванського
-
жужелиця —
I -і, ж. 1》 Залишки після згоряння твердого палива; відходи при виплавці металу. 2》 діал. Нагар. 3》 Продукт згоряння металу. II -і, ж. Хижий жучок, що живиться комахами, молюсками, черв'яками та рослинами. Хлібна жужелиця — смоляно-чорний з металевим блиском жук, що пошкоджує посіви хлібних рослин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
жужелиця —
I. ЖУ́ЖЕЛИЦЯ (залишки після згоряння твердого палива), ЖУ́ЖІЛЬ, ЗГАР. Було із кузень понад яр, На гостру жужелицю-згар, що розкотилась по землі, Спочити вийдуть ковалі (М. Шпак); До жужелю перепалене каміння і трави, гіркі й ароматні (З. Тулуб). II.
Словник синонімів української мови
-
жужелиця —
Жу́желиця, -ці, -цею
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
жужелиця —
ЖУ́ЖЕЛИЦЯ¹, і, ж. 1. Залишки після згоряння твердого палива; відходи при виплавці металу. Стіни барака були зроблені з шалівки і всередині засипані жужелицею (Бойч.
Словник української мови в 11 томах
-
жужелиця —
Жужелиця, -ці ж. Окалина, шлакъ. Це не камінь, а жужелиця. Екатеринодаръ.
Словник української мови Грінченка