Великий тлумачний словник сучасної мови

щупаків

щупакі́в

-кова, -кове.

Прикм. до щупак.

|| Належний щупакові.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. щупаків — ЩУПАКІ́В, ко́ва, ко́ве. Прикм. до щупа́к; належний щупакові.  Словник української мови у 20 томах
  2. щупаків — щупакі́в прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. щупаків — ЩУПАКІ́В, ко́ва, ко́ве. Прикм. до щупа́к; належний щупакові.  Словник української мови в 11 томах
  4. щупаків — Щупаків, -кова, -ве Принадлежащій щукѣ-самцу. У щупаковій голові є такі кісточки. ЕЗ. V. 179. Поли в щупаковім череві знайдуть рибу ще свіжу. ЕЗ. V. 178.  Словник української мови Грінченка