Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
щімкий —
ЩІМКИ́Й, а́, е́. Який завдає щему, щемить. Вулиці були повні щімкої тривоги (С. Тудор); Щімка порожнеча заливала його груди, хотілося справді таки скочити на коня й погнати в світи, щоб тільки вітер свистів у вухах (Є. Гуцало).
Словник української мови у 20 томах
щімкий —
щімки́й прикметник
Орфографічний словник української мови
щімкий —
ЩІМКИ́Й, а́, е́. Який завдає щему, щемить. Вулиці були повні щімкої тривоги (Тудор, Народження, 1941, 116); Щімка порожнеча заливала його груди, хотілося справді таки скочити на коня й погнати в світи, щоб тільки вітер свистів у вухах (Гуц,., З горіха.., 1967, 61).
Словник української мови в 11 томах