ююба

юю́ба

-и, ж.

Кущова або деревна рослина роду унабі, поширена у тропічних і субтропічних країнах; китайський фінік.

Значення в інших словниках

1. ююба — ЮЮ́БА, и, ж. Кущова або деревна рослина роду унабі, що поширена в тропічних і субтропічних країнах. Культурні форми ююби мають їстівні плоди (з наук. літ.); Кора та корені ююби містять багато дубильних речовин (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. ююба — юю́ба іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. ююба — юю́ба (араб.) кущова або деревна рослина роду унабі. Поширена у тропічних і субтропічних країнах. Культурні форми Ю. мають їстівні плоди. Кора та корені містять багато дубильних речовин. Інша назва – китайський фінік.  Словник іншомовних слів Мельничука