ябеда
я́беда
-и.
1》 ж., заст. Наклеп, обмова, поширювані з метою знеславити, зганьбити кого-, що-небудь.
|| Прохання, заява і т. ін.
2》 ч. і ж., розм. Той (та), хто зводить наклеп на кого-небудь, обмовляє когось, доносить комусь на когось.
Великий тлумачний словник сучасної української мови