явочний

я́вочний

-а, -е.

Прикм. до явка.

|| Який є явкою.

Явочним порядком — без попередньої згоди, погодження, дозволу; самовільно.

Значення в інших словниках

1. явочний — Я́ВОЧНИЙ, а, е. Прикм. до я́вка; // Який є явкою. Було заздалегідь умовлено, що явочною квартирою в кожному новому селі буде хата коваля (В. Земляк); Явочна квартира підпільної організації “скра” містилася в кам'яному будиночку на одній з центральних люботинських вулиць (Д. Бедзик).  Словник української мови у 20 томах
2. явочний — я́вочний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. явочний — Я́ВОЧНИЙ, а, е. Прикм. до я́вка; // Який є явкою. Було заздалегідь умовлено, що явочною квартирою в кожному новому селі буде хата коваля (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 62)...  Словник української мови в 11 томах