явочний
я́вочний
-а, -е.
Прикм. до явка.
|| Який є явкою.
Явочним порядком — без попередньої згоди, погодження, дозволу; самовільно.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- явочний — Я́ВОЧНИЙ, а, е. Прикм. до я́вка; // Який є явкою. Було заздалегідь умовлено, що явочною квартирою в кожному новому селі буде хата коваля (В. Земляк); Явочна квартира підпільної організації “скра” містилася в кам'яному будиночку на одній з центральних люботинських вулиць (Д. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
- явочний — я́вочний прикметник Орфографічний словник української мови
- явочний — Я́ВОЧНИЙ, а, е. Прикм. до я́вка; // Який є явкою. Було заздалегідь умовлено, що явочною квартирою в кожному новому селі буде хата коваля (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 62)... Словник української мови в 11 томах