явочний

Я́ВОЧНИЙ, а, е. Прикм. до я́вка;

// Який є явкою.

Було заздалегідь умовлено, що явочною квартирою в кожному новому селі буде хата коваля (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 62);

Явочна квартира підпільної організації «скра» містилася в кам’яному будиночку на одній з центральних люботинських вулиць (Д. Бедзик, Плем’я.., 1958, 24).

◊ Я́вочним поря́дком — без попередньої згоди, погодження, дозволу; самовільно.

Революційна боротьба робітників і селян на Україні займала визначне місце в загальному ході революції 1905-1907 рр. Робітники явочним порядком запроваджували восьмигодинний робочий день, селяни захоплювали й ділили поміщицькУ землю (Іст. укр. літ., І, 1954, 578).