1. Словник української мови у 20 томах

явочний

Я́ВОЧНИЙ, а, е.

Прикм. до я́вка;

// Який є явкою.

Було заздалегідь умовлено, що явочною квартирою в кожному новому селі буде хата коваля (В. Земляк);

Явочна квартира підпільної організації “скра” містилася в кам'яному будиночку на одній з центральних люботинських вулиць (Д. Бедзик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. явочний — -а, -е. Прикм. до явка. || Який є явкою. Явочним порядком — без попередньої згоди, погодження, дозволу; самовільно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. явочний — я́вочний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. явочний — Я́ВОЧНИЙ, а, е. Прикм. до я́вка; // Який є явкою. Було заздалегідь умовлено, що явочною квартирою в кожному новому селі буде хата коваля (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 62)... Словник української мови в 11 томах