ясир
яси́р
-у, ч., іст.
1》 Бранці, полонені, яких захоплювали турки й татари під час розбійницьких нападів на українські, російські та польські землі з 15 ст. до 60-х рр. 18 ст.
2》 Полон, неволя.
Великий тлумачний словник сучасної української мови