яснити

ясни́ти

ясню, ясниш, недок., перех., діал.

Робити лискучим, полірувати.

Значення в інших словниках

1. яснити — ЯСНИТИ – ЯСНІТИ – ЯСНІТИСЯ, ЯСНИТИСЯ – ЯСНІШАТИ Яснити, -ню, -ниш, перех. Робити щось ясним. Опада останнє листя і яснить алею (М.Рильський). Ясніти, неперех.  Літературне слововживання
2. яснити — ЯСНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., що, рідко. З'ясовувати, пояснювати щось. Давай яснити нам та баба – як і що і до чогшо, – аж набридла (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
3. яснити — Яснити, ясню, -ниш гл. 1) Дѣлать блестящимъ, полировать. Вас. 163. Рк. Левиц. По сліду видно було, що у брички були нові шини на колесах, бо старі шини яснять місто, а нова усе наче копа. Екатер. у. (Залюб.). хай зуби яснить!...  Словник української мови Грінченка